|
Словом, дивно, чому люди обирають АБО креаціонізм АБО еволюціонізм; ці теорії чудово поєднуються, якщо відкинути емоції. Взаємовиключними вони можуть здатися через зашкарублість їхніх апологетів. Як ми знаємо, одне зі слабких місць дарвінізму - те, що в еволюційному ланцюгу відсутні проміжні ланки. Палеонтологи їх шукають уже з позаминулого століття, та ще не знайшли, тільки спромоглися на всякі пілтдаунські черепи.
А не треба шукати проміжних ланок. Бо їх немає. Кожен вид життя був створений, після чого він самовдосконалювався, еволюціонуючи. От і все.
2 березня 2009
Створення світу можна розглядати по аналогії з роботою програміста над створенням комп\'ютерної гри.
Уявіть себе програмістом, який створив комп\'ютерну гру і поступово її покращує. Спершу він створив простих персонажів і для них просте середовище. Потім він створив більш продвинутих персонажів, які здатні на більше (багатоклітинні). Згодом він створив персонажів із продвинутою будовою (хордових, зі сформованими органами зору, складною травною системою тощо), далі створив нових персонажів, які можуть жити у новому середовищі (земноводні), потім створив нових персонажів із продвинутим шкіряним покривом (ящірки), далі - таких, що мають нові здібності - вміють літати, потім - ссавців і, насамкінець, тих, хто можуть самі виступати розумними творцями і будуть власними силами розбудовувати дане їм середовище - людей (про це трохи нижче). Причому, я зовсім не кажу, що програміст цієї гри був єдиним - я вважаю, їх (богів) було багато, кожен відповідав за якусь частину гри. І я не кажу, що така гра у Всесвіті єдина.
Для того, щоб створені форми життя не потребували весь час апгрейду (у відповідності до змін клімату), програмісти заклали механізм еволюції - самовдосконалення організмів від покоління до покоління, коли вони пристосовуються до змінного середовища, і виживає найбільш досконалий та пристосований, а ті риси, що допомогли йому вдосконалитися, закріплюються й переходять до наступних поколінь. Разом з тим, у їхніх організмах лишаються рудименти (напр., у людському тілі їх близько 70) на випадок нової зміни середовища життя - щоб вони могли розвинутись у функціонуючі органи, які допоможуть пристосуватися й вижити.
Морфологічна близькість одних видів істот до інших (яка виявляється при порівняльній анатомії) пояснюється просто: кожна нова форма життя створювалася не з нуля, а на основі попередніх форм життя - вони модифікувалися так, щоб відповідати поставленим до них завданням (напр., вміти літати або вміти рити нори в землі).
Комп\'ютерна гра - це поле, на якому програміст/-и може/-уть проявити себе, свої здібності. Відповідно, матеріальний світ - це поле, на якому Дух/-и може/-уть проявити себе у творчості. Відтак ми підійшли до визначення того, що таке людина - адже вона також у своєму повсякденному житті може творити, проявляти себе у матеріальному світі.
Людина - це рівень свідомості, вищий за тваринний. Відповідно до цього, людині дано таке фізичне тіло, яке дає їй більші здібності для самовияву, ніж тваринам: у людей є руки (замість лап, якими нічого не змайструєш), розвинений мозок і т.д. Людське тіло є таким, що може пристосовуватися до багатьох умов навколишнього середовища: людина може вижити і на полюсах, і на екваторі, і плавати у воді і т.п. Вона більш пристосована до різних умов життя завдяки своїй всеїдності та універсальному шлунку, саморегуляції організму (терморегуляції, здатності пристосовуватись до зміни тиску й насиченості повітря киснем тощо).
Даю визначення, що таке бог у тому значенні, яким я оперую. Бог - це рівень свідомості, вищий за людський. Те нестворене (про яке я говорив, посилаючись на буддистів) є Абсолютом, який я (як і буддисти й теософи) не персоніфікую. З Абсолюту еманують ті окремі Монади, які, в свою чергу, розсіюються до нижчих рівнів, набуваючи ознак особистості. Це боги. Подальші еманації богів - це нижчі рівні свідомості: мінеральний, рослинний, тваринний, людський.
Якщо ви спитаєте про монади, я можу дати визначення Лейбніца (живые, духообразные единицы, из которых всё состоит и кроме которых ничего в мире нет) або Блаватської (атма+буддхі). Словом, креаціонізм та еволюціонізм вдало поєднуються, якщо відмовитися від принципу тупого заперечення всіх точок зору, крім своєї (що властиве і для релігійних людей, і для матеріалістичних науковців).
2 березня 2009
|
| Закрити |
